Благословляю

† Ігор

архиєпископ Харківський і Полтавський

10 (23) березня р.Б. 2006

СТАТУТ

Харківсько-Полтавської єпархії

Української Автокефальної

Православної Церкви (оновленої)

 

 

Схвалений ХІІ Єпархіяльним Собором

Харківсько-Полтавської єпархії

Української Автокефальної Православної Церкви

11 квітня 2003 р.

 

Зі змінами і доповненнями,

внесеними позачерговим собором

Харківсько-Полтавської єпархії

Української Автокефальної Православної Церкви (оновленої)

23 березня 2006 р.

 

 

Харків – 2006

Преамбула

Харківсько-Полтавська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви (оновлена) сформувалася на історичних сіверських та переяславських землях, що перетворилися після ординської навали на «Дике Поле» й були освоєні українськими переселенцями, належними до Київської митрополії Константинопольського Патріярхату, в XVII ст. Підпорядкування українських громад в др. пол. XVII ст. Московському Патріярхатові було на заваді канонічному упорядкуванню їхнього устрою до ХХ ст. Коли на заході канонічної території давньої Київської митрополії утворилася Автокефальна Православна Церква в Польщі, 13 листопада 1924 р. Константинопольською Церквою-Матір’ю їй було надано «Патріярший і Синодально-канонічний томос Вселенської Константинопольської Патріярхії, від 13 листопада 1924 року, про визнання Православної Церкви в Польщі Автокефальною», а 9-10 лютого 1942 р. в Пінську під духовною опікою митрополита Варшавського Діонісія сформувався єпископат Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), створилися правні передумови до унормування церковного устрою також і на сході України.

27 липня 1942 р. на нараді, проведеній у Харкові митрополитом Харківським Феофілом, єпископом Переяславським Мстиславом, членами Харківського єпархіяльного управління та головою Полтавського єпархіяльного управління прот. Олексієм Потульницьким, було ухвалено: «Визнати, що парафії, підпорядковані Високопреосвященнішому Владиці Феофілу на терені Харківської, Полтавської, Сумської і Курської областей, становлять складову частину Української Православної Автокефальної Церкви на чолі з Адміністратором Архиєпископом Полікарпом». Тим самим було визначено канонічну основу церковного устрою на сході України. Але умови німецької та большевицької окупації унеможливили вільний розвиток Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ. Після 1944 р. УАПЦ продовжила своє існування лише в діаспорі, поза межами України.

Леґалізація в Україні Української Автокефальної Православної Церкви, її перехід під омофор Патріярха Мстислава протягом 1989-1990 рр., утворення на терені Полтавської, Харківської, Донецької, Луганської областей українських православних громад стали основою для відродження Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ як цілості. 5 квітня 1992 р. пройшов І єпархіяльний собор Харківсько-Полтавської єпархії, який визнав єпархію частиною єдиної УАПЦ, очолюваної Патріярхом Мстиславом. Після виходу з-під юрисдикції Патріярха Мстислава частини клиру й мирян, що утворили іншу церковну організацію, Харківсько-Полтавська єпархія зберегла вірність Патріярхові Мстиславу як предстоятелеві УАПЦ в діаспорі.

Смерть Патріярха Мстислава й вимушена перерва в стосунках з митрополичим управлінням УАПЦ в діаспорі спонукали Харківсько-Полтавську єпархію до формування спільно з іншими єпархіями УАПЦ в Україні власного управління, очоленого Патріярхом Димитрієм. Але цей період завершився завдяки поїздці Патріярха Димитрія в США 1998-1999 рр. та його домовленостям з єпископатом УАПЦ в діаспорі про відновлення церковної єдности. Після ухвали Архиєрейського собору УАПЦ в Україні 4 жовтня 1999 р., який звернувся до єпископату УАПЦ в діаспорі з проханням «відновити єдність Української Автокефальної Православної Церкви в Україні й діаспорі з одним предстоятелем і спільним Архиєрейським собором», у Харківсько-Полтавській єпархії починається поминання імени Блаженнішого митрополита Константина поряд з іменем Патріярха Димитрія. Зі смертю Патріярха Димитрія 25 лютого 2000 р. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ прийняла до виконання його заповіт: «Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви в Україні благословляю визнати над собою юрисдикцію Блаженнішого митрополита УАПЦ в діаспорі та УПЦ в США Костянтина і під канонічним проводом Його Блаженства та під управлінням Патріярхії здійснювати апостольське служіння в дусі заповіту нашого Великого Патріярха Мстислава, який ще 1990 р. проголосив об’єднання владик УАПЦ в Україні та в діаспорі у єдиний Архиєрейський Собор».

Відмова інших єпархій УАПЦ в Україні від виконання заповіту Патріярха Димитрія та рішень Помісних і Архиєрейських соборів 1990-1999 рр., вибір ними окремого предстоятеля, розрив з УАПЦ в діаспорі змусили Харківсько-Полтавську єпархію УАПЦ змінити характер стосунків із ними. Канонічна форма існування Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (оновленої) до подолання розколу й поєднання української православної спільноти в світі у єдину Помісну Православну Церкву київської традиції визначається актом 27 липня 1942 р. та ухвалами Єпархіяльних Соборів Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ 1992-2003 рр.

1.0. Загальні положення

1.1. Харківсько-Полтавська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви (оновлена) (далі – УАПЦ (о) є місцевою Церквою – частиною Єдиної Святої, Соборної і Апостольської Церкви, головою якої є Господь наш Ісус Христос.

1.2. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) незалежна в своєму устрої та управлінні. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) визнає свій особливий зв’язок зі Вселенською Константинопольською Церквою-Матір’ю, через яку Русь-Україна ввійшла до Соборної Апостольської Христової Церкви, та з Українською Автокефальною Православною Церквою в діаспорі, єдність з якою була проголошена актом 27 липня 1942 р.

1.3. Юрисдикція Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) поширюється на православних християн України і їхні громади, котрі добровільно входять до Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о).

1.4. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) здійснює своє служіння в світі на основі Святого Письма та Святого Передання, Правил Святих Апостолів, правил і постанов семи Вселенських Соборів, правил і постанов Анкирського, Неокесарійського, Гангрського, Антіохійського, Лаодикійського, Сардикійського, Карфагенського, Константинопольського Помісних соборів, правил Святих Отців, ухвал Соборів УАПЦ в діаспорі та Помісних соборів УАПЦ в Україні 1990, 1993 та 1997 рр., ухвал Єпархіяльних Соборів Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (1992-2005), ухвал Єпархіяльних Соборів Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), цього Статуту.

1.5. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) визнає особливий духовний авторитет Вселенського Константинопольського Патріярха.

1.6. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) здійснює своє служіння в світі на основі соборноправности.

1.7.  Єпархіяльним органом церковної влади, управління й суду є Єпархіяльний Собор на чолі з правлячим архиєреєм; єпархіяльним органом церковної влади в єпархії між соборами є Єпархіяльна Рада на чолі з єпархіяльним архиєреєм.

1.8.  Парафіяльним органом церковної влади й управління є парафіяльні збори на чолі з настоятелем; парафіяльним органом церковної влади на період між парафіяльними зборами є парафіяльна управа на чолі з настоятелем.

1.9. Право церковного суду мають:

– над єпископом – Єпархіяльний Собор;

– над священиком – Єпархіяльний Собор на чолі з правлячим архиєреєм, Єпархіяльний суд;

– над церковнослужителем і мирянином – Єпархіяльний суд, парафіяльні збори, настоятель парафії.

1.10. Єпархіяльна консисторія, парафії, монастирі, духовні школи, братства, сестринства та інші установи Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) мають цивільну правоздатність, котра виникає в момент реєстрації їх статутів.

1.11. Статут Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) приймається на Єпархіяльному Соборі й набуває правосильности після його затвердження указом єпархіяльного архиєрея.

1.12. Зміни й доповнення до Статуту Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) приймаються на Єпархіяльному Соборі й набувають правосильности після затвердження Указом єпархіяльного архиєрея.

2.0. Обряд

2.1. Відправлення Святих Христових Таїнств, церковних і приватних богослужінь і молитов здійснюється згідно з практикою і традиціями православного візантійсько-українського обряду.

2.2. Роз’яснення й уточнення обрядових чинів здійснюється указом єпархіяльного архиєрея на підставі рекомендацій єпархіяльної літургійної комісії.

3.0. Офіційна та богослужбова мова

3.1. Мовою богослужінь і офіційною мовою діловодства Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) є українська мова.

3.2. З благословення єпархіяльного архиєрея в окремих випадках допускаються до богослужбового вжитку грецька та церковнослов’янська мова українського ізводу, а також мови національних меншин, спільноти яких створюють свої парафіяльні громади в складі Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о).

4.0. Єпархіяльний архиєрей

4.1. Єпархіяльний архиєрей за наступництвом влади від Святих Апостолів силою свого уряду має вищу загальну владу в єпархії, яку здійснює при соборному співдіянні клиру й мирян.

4.2. Вибір кандидатури єпархіяльного архиєрея здійснюється на Єпархіяльному Соборі з числа єпископів УАПЦ або священиків, гідних єпископського служіння.

4.3. Єпархіяльний архиєрей набуває канонічної повновлади на території єпархії після його вибору на Єпархіяльному Соборі, найменування на єпархіяльного архиєрея, архиєрейської хіротонії та прилюдного оголошення про інтронізацію спеціяльним посланням.

4.4. В разі неможливости призначення єпархіяльного архиєрея єпархією може за ухвалою єпархіяльної ради керувати адміністратор у священичому сані.

4.5. На допомогу єпархіяльному архиєреєві може призначатися вікарний архиєрей, повноваження якого визначаються указом про його призначення.

4.6. Єпархіяльний архиєрей зводиться на кафедру з титулом, що включає сан і назву Харкова та Полтави як кафедральних міст єпархії. Ім’я єпархіяльного архиєрея поминається за богослужіннями в усіх храмах єпархії.

4.7. Єпархіяльний архиєрей користується всією повнотою ієрархічної влади в справах віри й моралі, священнодіяння та пастирства.

4.8. Єпархіяльний архиєрей є повноважним представником Церкви перед державною владою з питань, які стосуються Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о).

4.9. До компетенції єпархіяльного архиєрея належить:

а) проповідь Слова Божого, духовна опіка призначеної йому єпархії, збереження й розвиток місцевих церковних традицій;

б) турбота про належний духовний і освітній рівень душпастирів єпархії;

в) скликання Єпархіяльного Собору, засідань єпархіяльної ради та головування на них;

г) організація виконання постанов і рішень Єпархіяльного Собору, єпархіяльної ради;

ґ) керівництво консисторією;

д) звертання з пастирськими посланнями до вірних єпархії, видання указів, які мають вищу канонічну силу для всієї єпархії;

е) рукоположення священнослужителів і хіротесія церковнослужителів для єпархії, монаший постриг;

є) нагородження церковними нагородами і благословенними грамотами;

з) посвячення новозбудованих і реставрованих храмів, антимінсів.

4.10. Після смерти, відходу на спокій або усунення за рішенням суду єпархіяльного архиєрея єпархією тимчасово керує адміністратор, призначений за ухвалою єпархіяльної ради, після чого обирається новий єпархіяльний архиєрей.

5.0. Єпархіяльний Собор

5.1. Вищим органом, при співдіянні якого архиєрей керує Харківсько-Полтавською єпархією УАПЦ (о), є Єпархіяльний Собор.

5.2. Єпархіяльний Собор скликається відповідно до квоти, визначеної указом єпархіяльного архиєрея за рішенням єпархіяльної ради.

5.3. Єпархіяльний Собор скликається єпархіяльним архиєреєм не рідше одного разу на рік. У випадку непередбаченої ситуації збирається Надзвичайний Єпархіяльний Собор.

5.4. До обов’язків Єпархіяльного Собору належить:

а) схвалення статуту Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), внесення до нього змін і доповнень;

б) обрання кандидата на єпархіяльного архиєрея;

в) обрання Єпархіяльної Ради і єпархіяльної Контрольної Ревізійної Комісії;

г) створення необхідних єпархіяльних установ і схвалення їхніх статутів;

ґ) заслуховування звітів і повідомлень про стан справ у єпархії та діяльність єпархіяльних установ, про життя в монастирях і прийняття рішень за ними.

5.5. Рішення на Єпархіяльному Соборі приймаються більшістю голосів.

6.0. Єпархіяльна Рада

6.1. Єпархіяльна Рада є вищим органом управління Харківсько-Полтавською єпархією УАПЦ (о), який діє в період між Єпархіяльними Соборами.

6.2. До складу Єпархіяльної Ради входить з правом вирішального голосу не менш як п’ять осіб: єпархіяльний архиєрей (голова), не менше двох клириків та не менше двох мирян.

6.3. Єпархіяльна Рада обирається Єпархіяльним Собором і є підзвітна йому.

6.5. Всі члени Єпархіяльної Ради мають рівне право голосу, право внесення проектів рішень і участи в їхньому обговоренні, право повної інформації про діяльність Єпархіяльної Ради.

6.6. Рішення Єпархіяльної Ради приймаються більшістю голосів за наявності кворуму і набувають канонічної сили після схвалення указом єпархіяльного архиєрея.

7.0. Консисторія

7.1. Виконавчим органом управління Харківсько-Полтавською єпархією УАПЦ (о) є консисторія, яка створюється за рішенням Єпархіяльного Собору указом єпархіяльного архиєрея як адміністративний центр єпархії і здійснює управління парафіями, монастирями, духовними школами, виробничими й господарськими закладами та іншими церковними установами єпархії.

7.2. Консисторія діє під загальним керівництвом єпархіяльного архиєрея і представляє за його дорученням і від його імені єпархію в стосунках з церковною владою, іншими єпархіями, державними органами, громадськими, політичними та іншими організаціями.

7.3. Консисторія є юридичною особою, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права, бути позивачем і відповідачем у суді, має самостійний баланс, печатку з власною назвою і символікою, емблему, бланки з власною символікою, банківські рахунки, в т.ч.валютні.

7.4. Штатний розклад і персональний склад Консисторії затверджуються указом єпархіяльного архиєрея за погодженням з єпархіяльною радою.

7.5. За поточну роботу консисторії відповідає канцлер, якого призначає єпархіяльний архиєрей.

7.6. При консисторії можуть створюватися відділи, управління, постійно діючі та тимчасові комісії з власними статутами, наділені правом юридичних осіб.

8.0. Деканат

8.1. Парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), розташовані на території однієї або кількох адміністративно-територіяльних одиниць, можуть об’єднуватися в деканати.

8.2. Деканат утворюється на установчих деканальних зборах, які на прохання клиру і мирян скликаються єпархіяльним архиєреєм і очолюються ним самим або його повноважним представником у священичому сані.

8.3. Рішення про утворення деканату, його територіяльні межі та центр ухвалюється Єпархіяльною Радою і набуває канонічної правосильности з виданням відповідного указу єпархіяльного архиєрея.

8.4. Деканат очолює декан, якого пропонують деканальні збори і призначає своїм указом єпархіяльний архиєрей.

8.5. У своєму внутрішньому устрої, діяльності та зовнішніх стосунках деканат керується Статутом Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), рішеннями Єпархіяльних Соборів, указами єпархіяльного архиєрея, рішеннями єпархіяльної ради, статутом єпархіяльної консисторії.

8.6. Компетенція декана визначена в «Положенні про деканати УАПЦ».

9.0. Парафія

9.1. Парафія – це громада вірних УАПЦ, яка складається зі священнослужителів, церковнослужителів і мирян і знаходиться під канонічним управлінням свого єпархіяльного архиєрея та настоятеля.

9.2. Парафія утворюється не менш як десятьма вірними УАПЦ, згуртованими у Святому Дусі через Святе Євангеліє та спільне літургійне життя, на установчих парафіяльних зборах, які на прохання вірних скликаються єпархіяльним архиєреєм і очолюються ним самим або його повноважним представником в священичому сані. Діяльність парафії набуває правосильности з виданням указу єпархіяльного архиєрея про її створення.

9.3. Парафія забезпечує реґулярну відправу Святої Літургії та діяльну співучасть у ній вірних УАПЦ, часте й побожне прийняття парафіянами Святих Таїнств, свідому й діяльну участь парафіян у житті Церкви, належне церковно-моральне виховання вірних.

9.4. Парафія опікується парафіяльною церковою і її належним устаткуванням, може утримувати поза церквою каплиці та домові храми, цвинтарі.

9.5. Причет парафії встановлюється указом настоятеля і в разі потреби може включати одного або кількох церковнослужителів, паламарів, співців, обов’язки яких визначаються канонічним правом і штатним розкладом парафії.

9.6. Парафія має право юридичної особи, власну печатку, штамп і бланк, рахунки в банку, право ведення метричних книг, видання посвідчень і довідок про належність до парафії та прийняття в ній Святих Таїнств.

9.7. Майно Парафії складають церковні та інші будівлі, речі богослужбового вжитку, господарче устаткування, виробниче обладнання, література, транспорт, кошти та інша власність, набуті за рахунок доброчиннних пожертв, передані державою або іншими юридичними чи фізичними особами, одержані від власної діяльності.

9.8. Управління парафіяльним майном належить парафіяльній управі, котра веде докладний інвентар майна, книги прибутків і витрат, книги пожертв.

9.9. Парафія може утворювати підприємства й організації для виробництва речей богослужбового вжитку, відбудови, ремонту й утримання храмів, доброчинної допомоги, виготовлення й поширення друкованих, аудіо- та відеоматеріалів релігійного змісту, які діють на підставі власних статутів і мають право юридичної особи.

9.4. Органами парафіяльного управління є парафіяльні збори на чолі з настоятелем, парафіяльна управа.

9.5. Парафія припиняє діяльність за указом єпархіяльного архиєрея про її ліквідацію, виданому за рішенням парафіяльних зборів або єпархіяльного суду.

10.0. Настоятель парафії

10.1. Для здійснення канонічного керівництва парафіяльною громадою указом єпархіяльного архиєрея на прохання громади призначається настоятель.

10.2. Настоятель має вищу загальну владу в парафії, яку здійснює в порозумінні з парафіяльними зборами та парафіяльною управою.

10.3. В разі доведеного порушення настоятелем канонічного права й Статуту Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), парафіяльного статуту, тяжкої хвороби або старечої немочі, що унеможливлювала б виконання настоятелем своїх повноважень, його засудження церковним судом, відходу від УАПЦ або його власного бажання настоятель може бути звільнений від своїх обов’язків за рішенням парафіяльних зборів указом єпархіяльного архиєрея.

10.4. До компетенції настоятеля належить:

а) належна відправа Святої Літургії та інших богослужінь згідно з церковним уставом, відправлення Святих Таїнств, обов’язкова проповідь Слова Божого, душпастирська опіка вірних, релігійно-моральне навчання і виховання вірних, доброчинна діяльність парафії, догляд за станом храму, його оздобами та всім необхідним для богослужінь згідно з вимогами церковного уставу;

б) скликання парафіяльних зборів, засідань парафіяльної ради та головування на них, організація виконання указів єпархіяльного архиєрея, постанов та рішень церковної влади, ухвал парафіяльних зборів, керівництво парафіяльною управою, видання указів, які мають канонічну правосильність для всієї парафії;

в) представництво парафії в стосунках з церковною владою та іншими парафіями, з місцевими державними органами, громадськими та політичними організаціями;

г) нагляд за виконанням церковнослужителями їхніх обов’язків, нагородження церковнослужителів і мирян благословенними грамотами, нагляд за церковною дисципліною і фінансовими справами в парафії;

ґ) ведення парафіяльної школи, духовна опіка над братством, сестрицтвом, іншими мирянськими організаціями в парафії;

д) ведення реєстру парафіян, метричних книг, видання довідок, видання парафіяльного бюлетеня, офіційне листування.

10.5. Настоятель виконує свої обов’язки до відходу на спокій за винятком обставин, передбачених канонічним правом і Статутом Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о).

10.6. Настоятель може мати особисту печатку та власний бланк з релігійною символікою, де зазначаються його ім’я та сан.

10.7. В разі потреби на допомогу настоятелеві за погодженням з парафіяльною громадою указом єпархіяльного архиєрея можуть призначатися священик-сотрудник і диякон, обов’язки яких окреслює указ про призначення.

11.0. Парафіяльні збори

11.1. Вища влада управління в парафії належить парафіяльним зборам.

11.2. Парафіяльні збори скликаються указом настоятеля не менше одного разу на рік у міру потреби.

11.3. Повноважними учасниками парафіяльних зборів є настоятель, священики, диякони, церковнослужителі й монахи, що входять до причету парафіяльного храму, миряни, які досягли 18-річного віку і є членами парафії. Парафіяльні збори є дійсними, якщо присутні 2/3 повноважних учасників.

11.4. Головою парафіяльних зборів є настоятель, а коли Парафія не має настоятеля, – священнослужитель, направлений на збори єпархіяльним архиєреєм.

11.5. Збори обирають секретаря, який відповідає за ведення протоколу парафіяльних зборів. Протокол підписують голова і секретар парафіяльних зборів.

11.6. Рішення парафіяльних зборів приймаються більшістю голосів і затверджуються указом настоятеля парафії, після чого вони набувають канонічної правосильности для всіх клириків і мирян парафії.

11.7. В межах своєї компетенції парафіяльні збори:

а) обирають членів парафіяльної управи, контрольної ревізійної комісії, делеґатів на Єпархіяльний Собор і деканальні збори;

б) вирішують питання, які стосуються внутрішнього життя парафії, забезпечуючи єдність парафії і чистоту православної віри, християнської моралі та побожности;

в) з погодження єпархіяльного архиєрея затверджують, змінюють, анулюють і роз’яснюють статути парафії та парафіяльних установ, положення про комісії, власні постанови, які стосуються парафіяльного життя;

г) створюють підприємства, комісії і комітети для забезпечення господарчої діяльности;

ґ) розглядають і затверджують звіти парафіяльної управи, контрольної ревізійної комісії;

д) піклуються про справедливі відносини між Церквою і місцевою державною владою відповідно до канонічного права Церкви та чинного законодавства;

е) розглядають відхилення в діяльності членів церковного причету парафії, порушення ними Статуту Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), указів церковної влади та парафіяльного статуту.

12.0. Парафіяльна управа

12.1. Парафіяльна управа є виконавчим органом управління парафії, який діє в період між парафіяльними зборами і є їм підзвітний.

12.2. Парафіяльна управа складається з настоятеля, титаря, скарбника. За рішенням парафіяльних зборів її склад може розширюватися.

12.3. Парафіяльна управа обирається парафіяльними зборами і підзвітна їм. Склад парафіяльної управи погоджується з єпархіяльним архиєреєм.

12.4. Парафіяльна управа розглядає всі адміністративні і господарчі справи парафії і втілює їх у життя.

12.5. Члени парафіяльної управи не можуть перебувати в родинних зв’язках з настоятелем парафії та один з одним.

13.0. Єпископ

13.1. Єпископ за наступництвом влади від святих Апостолів є предстоятелем місцевої Церкви – єпархії і канонічно керує нею при соборному співдіянні клиру і мирян.

13.2. Єпископ володіє повнотою канонічної влади в Церкві за правом апостольського спадкоємства. Ця влада передається єпископові в таїнстві рукоположення.

13.3. З моменту рукоположення єпископ користується всією повнотою ієрархічної влади в справах віри і моралі, священнодіяння і пастирства.

13.4. Єпископ носить титул, який включає найменування кафедральних міст: Харкова і Полтави.

13.5. Вибір кандидата до єпископського служіння здійснюється на Єпархіяльному Соборі.

13.6. Кандидат до єпископського служіння повинен відповідати санові за якостями християнина, мати досвід священнослужіння, вік не менше 30 років, прийняти чернечий постриг, мати відповідну освіту.

13.7. Кандидат до єпископського служіння після вибору єпархіяльним собором нарікається у єпископи з титулом, що включає назву кафедрального міста, і перебирає канонічні повноваження після архиєрейської хіротонії та інтронізації на єпископську кафедру.

13.8. У межах канонічних повноважень єпископ має виключне право священичих і дияконських рукоположень, хіротесій у читця, монашого постригу, посвячення храмів і антимінсів для громад єпархії, що перебуває під його архипастирським керівництвом. Деякі повноваження (монаший постриг, посвячення храмів) єпископ може делеґувати гідним священикам.

13.9. Сан єпископа довічний.

13.10. Свої повноваження єпископ здійснює через видання указів, грамот, циркулярів, пастирських послань і листів, які мають канонічну повновладу в межах єпархії.

13.11. Єпископ може бути позбавлений повноважень і виведений поза штат Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) за рішенням Єпархіяльного Собору, який у цьому разі скликається за ухвалою єпархіяльної ради.

13.12. Єпископ має власну печатку і бланк із особистою емблемою.

14.0. Священство

14.1. До священства Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) належать вірні УАПЦ, які в таїнстві рукоположення дістали від єпископа благодатні дари Святого Духа, що дозволяють їм відправляти Святі Таїнства (за винятком священства) та інші богослужіння, проповідувати Святе Євангеліє, здійснювати пастирське керівництво народом Божим.

14.2. Кандидат до священичого служіння повинен відповідати санові за якостями християнина, мати досвід церковного життя, вік не менше 23 років, бути неодруженим або одруженим першим шлюбом, мати відповідну духовну освіту або богословську підготовку, засвідчену письмовим висновком єпархіяльної екзаменаційної комісії, бути дияконом УАПЦ.

14.3. Кандидатура священика може бути відхилена єпархіяльним архиєреєм на підставі висновку єпархіяльного духівника, який сповідав кандидата, без пояснення свого рішення.

14.4. Рукоположення кандидата до священичого служіння здійснює єпархіяльний архиєрей.

14.5. Перед рукоположенням кандидат складає священичу присягу.

14.6. Документом, який підтверджує канонічність рукоположення, є грамота рукоположення з зазначенням часу і місця рукоположення, імени та прізвища рукоположеного, імени й титулу святителя, яка видається в день хіротонії.

14.7. При прийнятті до клиру Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) священика з іншої православної юрисдикції він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння, складає священичу присягу та сповідається єпархіяльному духівнику або іншому священикові, визначеному єпархіяльним архиєреєм.

14.8. При прийнятті до клиру Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) священика з інославної конфесії, що зберегла апостольське спадкоємство свячень, він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння, складає Сповідання віри, священичу присягу та сповідається єпархіяльному духівникові або іншому священикові, визначеному єпархіяльним архиєреєм.

14.9. Покарання священика за порушення канонічної дисципліни здійснюється компетентною церковною владою за поданням єпархіяльного суду. Священик має право захисту на суді та подання апеляції.

14.10. При виведенні священика поза штат йому дається відпускна грамота й указ з поданням причин виведення поза штат.

15.0. Дияконат

15.1. До дияконату Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) належать вірні УАПЦ, які в таїнстві рукоположення дістали від єпископа благодатні дари Святого Духа, що дозволяють їм брати участь у відправі Святих Таїнств та інших богослужінь, допомагаючи єпископам і священикам при священнодіяннях.

15.2. Вибір кандидатів до дияконського служіння здійснюється церковною владою. Кандидат повинен відповідати санові за якостями християнина, мати досвід церковнослужителя, вік не менше 20 років, бути одруженим першим шлюбом або неодруженим з обітом безшлюбности, мати відповідну духовну освіту або богословську підготовку, засвідчену письмовим висновком єпархіяльної екзаменаційної комісії.

15.3. Кандидатура диякона може бути відхилена єпархіяльним архиєреєм на підставі висновку єпархіяльного духівника, який сповідав кандидата, без пояснення свого рішення.

15.4. Рукоположення кандидата до дияконського служіння здійснює єпархіяльний архиєрей.

15.5. Документом, який підтверджує канонічність рукоположення, є грамота рукоположення з зазначенням часу і місця рукоположення, імени та прізвища рукоположеного, імени й титулу святителя.

15.6. При прийнятті до клиру диякона з іншої єпархії, іншої православної юрисдикції він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння.

15.7. При прийнятті до клиру Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) диякона з інославної конфесії, що зберегла апостольське спадкоємство свячень, він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння, складає Сповідання Віри та сповідається єпархіяльному духівникові або іншому священикові, визначеному єпархіяльним архиєреєм.

15.8. Покарання диякона за порушення канонічної дисципліни здійснюється компетентною церковною владою за поданням єпархіяльного суду. Диякон має право захисту на суді та подання апеляції.

15.9. При виведенні диякона поза штат йому дається відпускна грамота й указ з поданням причин виведення поза штат.

16.0. Церковнослужителі

16.1. До причету Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) належать іподиякони, читці, свічконосці, співці та інші церковнослужителі УАПЦ, які дістали від єпископа або настоятеля благословення на участь у відправі богослужінь.

16.2. Вибір кандидатів до церковнослужіння здійснюється настоятелем.

16.3. Кандидат до церковнослужіння повинен відповідати ступеневі за якостями християнина, мати досвід парафіяльного життя, мати відповідну підготовку, бути неодруженим або одруженим першим шлюбом.

16.4. Над церковнослужителем може бути здійснена хіротесія єпархіяльним архиєреєм, що підтверджується грамотою.

16.5. Покарання церковнослужителя здійснюється настоятелем парафії. Церковнослужитель має право захисту та подання апеляції до церковного суду.

17.0. Миряни

17.1. Миряни Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) – це вірні православного віровизнання, які прийняли святе хрещення і миропомазання та зберігають живий зв’язок із парафіяльним храмом через участь у церковних богослужіннях, сповідь і Святе Причастя.

17.2. Миряни здійснюють євангельське служіння в світі, подаючи живий приклад виконання Божих заповідей, проповідуючи Слово Боже.

17.3. Миряни виступають учасниками таїнств хрещення та миропомазання, беручи на себе як хрещені батьки та матері обов’язок християнської опіки над тими, над ким таїнство було відправлене.

17.4. Миряни, які провадять побожне життя і є обізнані з правдами віри, можуть з благословення священика виконувати обов’язки катехитів, бути парафіяльними працівниками, служити в церковних установах, входити до суспільно-релігійних об’єднань.

17.5. З благословення церковної влади миряни можуть займатися творчою, політичною, господарчою, військовою та комерційною діяльністю, брати на себе інші обов’язки суспільного служіння, котрі не суперечать християнському вченню та дозволяють виявити своє покликання, поширюючи в світі євангельську правду.

17.6. Обов’язком мирян є дбати про матеріяльний стан Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), жертвуючи частину своїх прибутків на потреби Церкви.

17.7. Розгляд канонічних проблем стосунків мирянина з церковною владою входить до компетенції парафіяльного настоятеля. Мирянин має право захисту та подання апеляції до церковних судів.

18.0. Монастир

18.1. Монастир є громадою православних християн монашого сану, що прийняли обітниці послуху, безсрібництва і чистоти, згуртованою в Святому Дусі через Святе Євангеліє та спільне літургійне життя, котра прямує до євангельської досконалости, визнаючи місцеве канонічне право Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) і дотримуючись православного візантійсько-українського обряду богослужінь та правил і традицій монашого життя.

18.2. Монастир створюється за рішенням Єпархіяльного Собору указом єпархіяльного архиєрея.

18.3. Монастир має право юридичної особи, власну печатку, штамп і бланк, рахунок у банку, право ведення метричних книг, видання посвідчень і довідок про належність до монастиря та прийняття в ньому Святих Таїн хрещення, миропомазання.

18.4. Майно монастиря складають церковні та інші будівлі, речі богослужбового вжитку, господарче устаткування, виробниче обладнання, література, транспорт, кошти та інша власність, набуті за рахунок доброчинних пожертв, передані державою або іншими юридичними чи фізичними особами, одержані від власної діяльності.

18.5. У своєму житті і діяльності монастир керується власним статутом, який затверджується єпархіяльним архиєреєм, і має право юридичної особи.

19.0. Церковне навчання

19.1. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) провадить духовну освіту й виховання своїх вірних через церковне передшкілля, парафіяльні початкові та середні школи, духовні середні та вищі учбові заклади.

19.2. Духовними школами Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) є вищі та середні спеціяльні учбові заклади, які готують священнослужителів і церковнослужителів, богословів і церковних працівників.

19.3. Навчальні й навчально-виховні заклади Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) діють на підставі «Положення про духовну освіту й релігійне виховання вірних УАПЦ» та мають власні статути і права юридичної особи.

19.4. Священнослужителі та миряни-катехити можуть з благословення компетентної церковної влади провадити навчання релігії в світських школах, установах і громадських організаціях, війську і місцях покарання, вміщувати свої навчальні матеріяли в засобах масової комунікації.

19.5. Священнослужителі, дбаючи про християнське виховання вірних, переданих під їхню душпастирську опіку, мають використовувати всі наявні засоби для цілісного формування гармонійної людської особистости, наділеної християнськими чеснотами, працюючи в усіх суспільних середовищах, переданих під їхню канонічну опіку.

19.6. Для євангелізації людської спільноти Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) засновує єпархіяльні та парафіяльні періодичні видання, телестудії, радіостанції, видавництва, бібліотеки, інформаційні аґенції, веб-сторінки, медіа-центри, що діють за власними статутами й мають права юридичної особи.

20.0. Організації мирян

20.1. З метою здійснення євангельського служіння Церкви миряни можуть засновувати при єпархіяльній консисторії і парафіях Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о) братства, сестрицтва, клуби, інші об’єднання вірних. Їхнє заснування відбувається на установчих зборах за участи повноважного представника компетентної церковної влади і проголошується указом єпархіяльного архиєрея або настоятеля парафії. Ці організації можуть мати свої статути і власний юридичний статус.

20.2. Компетентна церковна влада, яка здійснює духовну опіку над організацією чи об’єднанням і благословляє їхнє утворення, приймає відповідальність перед Богом за душпастирську опіку їхніх членів, встановлює для них особливі правила чи форми Богошанування, закріплюючи ці правила окремим правильником і стежачи за їхнім дотриманням.

20.3. Делеґати від організацій та об’єднань мирян, визнаних за юридичних осіб з погляду канонічного права, беруть участь у соборовому житті Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), делеґуючи своїх представників на єпархіяльні собори, парафіяльні та деканальні збори в межах квоти, встановленої церковною владою.

21.0. Судова влада

21.1. Судову владу в Харківсько-Полтавській єпархії УАПЦ (о) здійснюють Єпархіяльний Собор, єпархіяльний архиєрей, Єпархіяльний Суд і настоятель парафії.

21.2. Здійснення судової влади відбувається на основі «Положення про церковний суд в УАПЦ».

22.0. Церковне майно

22.1. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) забезпечує задоволення своїх матеріяльних потреб на основі самофінансування. Її грошові надходження утворюються за рахунок добровільних пожертв віруючих і продажу предметів церковного призначення.

22.2. Єпархіяльний бюджет формується за рахунок надходжень, які відраховують парафії, монастирі та інші релігійні установи, коштів за продаж церковної літератури і предметів виробництва господарських установ.

22.3. Церковні установи фінансуються із єпархіяльних фондів або шляхом самофінансування.

22.4. Церковні центри, монастирі, духовні школи і парафії можуть одержувати від місцевих органів державної влади у безкоштовне користування або у власність надане їм майно. В такому випадку вони відповідають за його збереження.

22.5. Церковні організації і установи можуть орендувати, будувати і купувати у власність будинки та інші приміщення для своїх потреб, а також інше майно.

22.6. Церковні кошти вносять на зберігання в банк на ім’я відповідної церковної установи і одержують по чеках за підписом розпорядника кредитів.

22.7. Грошові надходження парафій складаються з добровільних пожертв, з коштів за продаж свічок та інших предметів церковного вжитку, а також церковної літератури.

22.8. Єпархіяльні бюджети формуються за рахунок внесків парафій і монастирів, прибутку від єпархіяльних майстерень та інших установ.

22.9. Управління церковним майном і фінансами провадиться матеріяльно відповідальними особами згідно з законом і положенням даного Статуту.

22.10. Розпорядником загальноєпархіяльних фінансів і майна у межах бюджету є єпархіяльний архиєрей разом з єпархіяльною радою.

22.11. Розпорядниками фінансів і майна церковних установ у межах бюджету є їхні керівники.

22.12. Розпорядниками фінансових надходжень у межах парафіяльного бюджету є настоятель і титар.

23.0. Контрольні ревізійні комісії

23.1. Єпархіяльним Собором обирається єпархіяльна контрольна ревізійна комісія у складі не менше як трьох осіб, у тому числі не менш як одного священнослужителя. Єпархіяльна контрольна ревізійна комісія підзвітна Єпархіяльному Соборові.

23.2. Члени Єпархіяльної контрольної ревізійної комісії не можуть бути в родинних стосунках з єпархіяльним архиєреєм, членами єпархіяльної ради й один з одним.

23.3. Аудиторська перевірка консисторії, парафій, монастирів, єпархіяльних установ проводиться Єпархіяльною контрольною ревізійною комісією за указом єпархіяльного архиєрея.

23.4. Контрольна ревізійна комісія парафії обирається з числа членів парафії парафіяльними зборами і є підзвітною їм.

23.5. Контрольна ревізійна комісія парафії складається з голови, його заступника і двох членів.

23.6. Контрольна ревізійна комісія парафії проводить ревізію всіх майнових прибутків і витрат парафії, інвентаризацію парафіяльного майна.

23.7. Члени контрольної ревізійної комісії парафії не можуть перебувати в родинних зв’язках з настоятелем парафії та один з одним.

24.0. Соціяльне забезпечення

24.1. Священнослужителі й церковні працівники одержують у встановленому порядку державну пенсію, якщо вони працюють у церковних установах за трудовою угодою.

24.2. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) має право на створення власного пенсійного фонду, що діє на основі власного статуту відповідно до чинного законодавства.

24.3. При єпархіяльній консисторії можуть створюватися допомогові фонди для малозабезпечених священнослужителів і церковнослужителів та для допомоги на лікування.

25.0. Церковні реквізити

25.1. Єпархіяльний архиєрей і вікарні архиєреї мають власну печатку, штамп і бланк з релігійною символікою та своїм іменем і титулом.

25.2. Єпархіяльна консисторія, Єпархіяльний суд, монастирі, церковні школи та передшкілля, парафії, інші церковні установи з правом юридичної особи мають власні печатки, штампи та бланки з релігійною символікою й позначенням своєї офіційної назви.

25.3. Декани, настоятелі парафій, настоятелі монастирів, ректори духовних шкіл можуть мати власні печатки, штампи та бланки з релігійною символікою й позначенням свого імени.

26.0. Церковні нагороди

26.1. Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (о) приймає і використовує для вшанування гідних священнослужителів, церковнослужителів, монахів і мирян усі церковні нагороди й відзнаки, які встановлені Вселенською Православною Церквою.

26.2. За рішенням Єпархіяльного Собору єпархіяльний архиєрей своїм указом може встановлювати нові церковні нагороди для вшанування гідних священнослужителів, церковнослужителів, монахів і мирян та визначати порядок їхнього присудження окремим положенням.

26.3. Процедура присудження і вручення церковних нагород і відзнак відбувається згідно з «Положенням про нагороди і відзнаки УАПЦ».

27.0. Про зміни і доповнення до Статуту Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о)

27.1. Статут Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), виправлення й доповнення до нього приймаються на Єпархіяльному Соборі і набувають канонічної правосильности після їхнього проголошення указом єпархіяльного архиєрея.