Адамове вигнання

Сів  Адам навпроти раю і, ридаючи, оплакував свою наготу: горе мені, лукавою спокусою вмовленому, обманеному і від слави віддаленому! Горе мені, нагому і нині розгубленому!  О, раю, до того ж і твоєю насолодою не насолоджуюся, а також Господа Бога мого і Сотворителя не бачу, бо в землю піду, з якої ж і взятий був. Милостивий і Щедрий, взиваю до Тебе: помилуй мене, що впав у гріхи.

(Стихира на вечірні сиропусної неділі)

Остання неділя перед Великим постом називається Сиропусною, бо нею закінчується споживання сиру, масла та яєць. Свята Церква пропонує нам замислитися у цей день над тим, чому було вигнано з раю наших прародичів – Адама і Єву. На літургії читається Євангеліє про прощення образ нашим ближнім, без чого не можна отримати відпущення гріхів від Отця нашого Небесного. Відповідно до цього Євангельського читання християни мають благочестивий звичай просити один в одного в цей день прощення гріхів, тому цю неділю прийнято називати ще Прощеною.

У храмі парафіяни перевдягають ікони в темне вбрання: чорні, фіялкові або темно-червоні рушники.

Увечері в церквах відправляється вечірня з чином прощення, який допомагає християнинові увійти в час Великого посту, позбавившись образ, непорозумінь із ближніми, підозр і ворожнечі, почати духовний подвиг зі спокійною душею, відкинути мирські турботи та суєтні змагання за “місце під сонцем”. Також починає читатися молитва Єфрема Сирини із земними поклонами.

Повернувшись увечері з храму, вимивають сковорідки і, оскільки церковний день починається з вечора, налаштовуються на суворий піст.

У цей день прийнято востаннє перед святою Чотиридесятницею радувати себе варениками з сиром, млинцями. яйцями та рибою.

 

(Переглянуто 80 разів, 1 переглядів сьогодні)