When:
12/09/2015 all-day
2015-09-12T00:00:00+03:00
2015-09-13T00:00:00+03:00

Святителі Олександр, Іоан і Павло, патріярхи Константинопольські, жили в різний час, але всім їм довелося зіткнутися з діями єретиків, які спотворювали вчення Церкви та поборювати різного роду єресі.

 

Святитель Олександр (325-340) був хорєпископом (вікарієм) при першому патріярсі Константинопольському, святому Митрофані, та зважаючи на поважний вік Митрофана, заміщав його на Першому Вселенському Соборі в Нікеї проти аріян (325). Перед смертю святитель Митрофан заповідав обрати на Константинопольський престол свого вікарія Олександра.

 

Святішому Патріарху Олександру доводилося боротися з аріанями та поганами. Він мав велику віру в Господа та довіру до нього, таку, що міг творити чуда.

 

Одного разу в суперечці з язичницьким філософом святитель сказав йому: “Іменем Господа нашого Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!”, І поганин зненацька став німим. Коли ж він визнав знаками хибність своїх переконань і віру в істинність християнського вчення, то він знову зміг говорити.

 

За молитвами до Бога святителя Олександра був покараний єретик Арій. Він удавано погодився вступити в спілкування з вірними християнами й імператором, мавши на меті переконати їх у своїй єресі. Імператор Костянтин Великий, призначив день прийняття Арія. Всю ніч молився святитель Олександр, просячи Господа не допустити, щоб єретик вступив у спілкування з Церквою й увів її в блуд. Вранці, коли Арій урочисто йшов до церкви, оточений царськими радниками та зброєносцем, на Констянтиновій площі він був вражений хворобою – черево його розірвалось і з нього випали нутрощі. Святитель Олександр багато потрудився на славу Господа й помер у віці 98 років в 340 році.

Святитель Іоан Постник (582-595) — константинопольський патріярх з 582 року. Як і його попередники активно боровся за чистоту віри Христової.

 

У той час, коли Папою Римським був св. Григорій Великий, Константинопольським патріярхом був святий Іоан Постник.

 

Походив він із константинопольської міщанської родини. Спочатку був золотником, визначався великою побожністю, милосердям до вбогих, любив усамітнення та ревно вправлявся в покутних практиках, здобуваючи великі чесноти. Коли став патріярхом у 582 році, то часто не споживав їжі цілий тиждень, лише в неділю приймав трохи поживи, тому і прозваний був «посником». Він був опікуном сиріт і заступником покривджених. Помер 2 вересня 595 року, проживши 96 років.

 

Святитель Павло, родом із Кіпру, був поставлений патріярхом Константинопольським (780-784) при імператорі-іконоборці Левові IV Хазарі (775-780).

Він був доброчесною і благочестивою, але боязкою людиною. Бачачи муки, які переносили християни, відстоюючи шанування ікон, святитель приховував своє переконання щодо шанування ікон і спілкувався з іконоборцями. Після смерті імператора Лева він хотів відновити вшанування ікон, але не зміг цього виконати, позаяк іконоборці вже сильно зміцнилися. Святитель зрозумів, що він не в силах керувати паствою, залишив патріарший престіл і таємно пішов у монастир святого Флора, де прийняв схиму. Він сильно каявся за те, що мовчав на свавілля іконоборців і не відстояв шанування ікон і  висловився за необхідність скликати VII Вселенського Собору для засудження запеклої іконоборчої єресі. На патріярший престол, за його порадою, був обраний святитель Тарасій (784-806), який був у той час першим царським радником. Помер святитель-схимник  784 р.

(Переглянуто 38 разів, 1 переглядів сьогодні)