anastasiya_uzoreshitelnica_400_84374768519

Анастасія Узорішителька, Анастасія Молодша, Анастасія Фармаколітрія (грец. Φαρμακολύτρια лікувати ліками + викупати, звільняти) – свята, християнська великомучениця IV століття, що прийняла мученицьку кончину в 304 році в Сірміуме (нині Сремська-Мітровіця в Сербії) під час гонінь на християн за імператора Діоклетіяна. У слов’янській традиції вона відома як Анастасія Узорішителька, бо полегшувала («розрішала») страждання в’язнівхристиян. Також св. Анастасію іноді називають Анастасією Молодшою, щоб не плутати її зі святою Анастасією Римлянкою (Старшою). У латинській традиції вона відома також як Анастасія Сірмійська, Анастасія Ілірійська чи Анастасія з Далмації.

Достовірних історичних відомостей про мучеництво Анастасії не збереглося. Згідно з житієм VI століття Анастасія була знатною римлянкою, ученицею святого Хрисогона. Її мати – таємна християнка, виховала дочку в християнській вірі. Свята Анастасія таємно відвідувала в’язнівхристиян, які мучилися в римських темницях і доглядала за ними. Після страти свого вчителя святого Хрисогона вона почала мандрувати, щоб де можна, допомагати християнам, які піддавалися суворим гонінням. Вона пройшла через Грецію, Македонію; по її прибутті в Сірміум вона була схоплена і після мук спалена на багатті. У деяких пізніших житіях змішані риси біографії Анастасії Молодшої і Анастасії Старшої.

Шанування Анастасії на Заході в IV столітті було широко поширене, що підтверджує церква св. Анастасії, споруджена в IV столітті в Римі біля підніжжя Палатіна і збереглася до наших днів. У цьому храмі традиційно Папа служив другу різдвяну месу на честь св. Анастасії, пам’ять якої відзначається в день Різдва, що трансформувалася пізніше в так звану «месу на світанку» (лат. Missa in aurora).

Мощі св. Анастасії були наприкінці V століття перенесені з Сірміума в Константинополь. Звідти її мощі розійшлися Європою. На початку IX століття імператор Никифор I подарував частину мощей святої задарському єпископу Донату, що помістив їх у собор св. Анастасії в хорватському місті Задар. Релікварії з мощами св. Анастасії також зберігаються на горі Афон, у Римі, у монастирі баварського міста Бенедиктбоєрн. Голова перебувала в монастирі Анастасії Узорішительки в горах на півострові Халкідікі, неподалік від міста Салоніки. У ніч з 22 на 23 квітня 2012 мощі були викрадені.

Свята Анастасія одна з семи жінок, за винятком Діви Марії, чиє ім’я внесено до римського канона меси. Також ім’я Анастасії внесено до католицької літанії всім святим.

Іконографічні символи св. вмц Анастасії Узорішительки – хрест і посудина з лікувальною олією. День пам’яти святої Анастасії в Католицькій церкві – 25 грудня, у Православній церкві 22 грудня (за юліянським календарем).

У народній традиції свята Анастасія Узорішителька вважається покровителькою вагітних. Традиційно за старих часів на Русі в день шанування Анастасії Узорішительки 22 грудня (4 січня) з молитвами до цієї святої жінки вишивали спеціальний рушник, який мав допомогти при пологах.

(Переглянуто 68 разів, 1 переглядів сьогодні)