Як музейник цікавлюсь, що знаходять наші бійці на місцях, звільнених від терористів. Деякі речі спонукають замислитись. Наприклад, кажуть хлопці, що знаходять «рубахи-косоворотки», шашки, шаблі донських козаків, сарафани жіночі російські… Одна молода російська снайперша була разом з маленькою дочкою, бо разом з її одягом залишились дівчачі спіднички і капелюшки. А ще знайшли аркуші з віршами. Зміст одного такого «епічного твору» наш боєць переказав так, що у взводі противника позивний «Тюльпан» краще за всіх куховарить, інший, скажімо, «Кутузов» – розробляє військові операції, але ніхто не може порівнятися з «Тигром», у якого на рахунку найбільша кількість убитих укрів. Десь читала, що в Україні колись «украми» називали лелек. Принаймні, є в цьому промовиста символіка. Щось же ж мають віщувати лелеки («Мабуть один лелека нас приніс» Ліна Костенко), які з’явились на головній площі Харкова, витісняючи сепаратистів з Леніним.

ЛелекіЯкщо серйозно, ці факти, на мою думку, свідчать про непримиренне протистояння російської совкової колективістської та української національно особистісної свідомості, втілених у діаметрально протилежних моделях розвитку цивілізації, що репрезентується у нинішньому конфлікті Росії і України. І це протистояння супроводжується безповоротним зруйнуванням міфів про «триєдину слов’янську єдність», «колиску трьох народів», «нащадків Радянського Союзу». Також ця війна в пух і прах розбиває нав’язаний нам ідеологічний, ментальний і культурний поділ на східняків і західників. Корегує уявлення багатьох українців відносно «міфу про ВОВ». В усіх бо добровольчих батальйонах пліч-о-пліч воюють українці з різних регіонів. І бійцям зі Сходу як нікому сьогодні близький і цікавий досвід УПА на західних землях України у часи Другої Світової…

Хто такі для проросійських терористів укри? Вороги Русского мира та Євразії, які стали їм на заваді розповсюдження російсько-імперської геополітичної стратегії на весь цивілізований світ. Цілі ж Кремля стратегічно спрямовані на нівеляцію і знищення можливостей самобутнього культурного розвитку окремих держав-націй. Тобто по суті у площині становлення новітньої української нації-держави на тлі її смертельної битви з кремлівською імперією Зла сьогодні відбувається прорив до іншої цивілізаційної форми існування європейської і світової спільноти.

Тотальна глобалізація у світі, яка донедавна була мейнстрімом розвитку, трансформується в новій реальності ХХ1 століття у принцип дружнього співжиття самобутніх в культурному і ментальному плані держав-націй. І в авангарді цього прориву стоїть сьогодні Україна з її споконвічними християнськими цінностями, головними з яких є свободолюбність і прагнення справедливості для всіх і кожного. Як писав у «Нашій визвольній концепції» Ярослав Стецько: «Через усамостійнення й урівноправнення народів і людей світу, шляхом реалізації ідеї державної самостійності народів йдемо до єдності світу, до єдності рівних з рівними, вільних з вільними».

13 серпня 2014 р

титар Свято-Дмитрівської парафії УАПЦ Ольга Різниченко

(Переглянуто 15 разів, 1 переглядів сьогодні)