OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Пастирське послання архиєпископа Ігоря (Ісіченка) до 25-річчя від дня утворення Харківського крайового братства апостола Андрія Первозваного

«А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити» (2 Сол. 3:13), – напучував солунян апостол Павло. І 25-річний досвід служіння Харківського крайового братства апостола Андрія Первозваного засвідчує прагнення нашого мирянського активу гідно виконувати своє покликання.

Братство виникло ще в Совєтському Союзі, невдовзі після початку релігійного відродження в Україні. Воно об’єднало насамперед представників української інтеліґенції Харкова, що почали були гуртуватися довкола Українського фонду культури та культурологічного клубу «Спадщина». В тісній кімнаті університетського гуртожитку по вул. Студентській 6/12 на свято Стрітення Господнього, 15 лютого 1990 р., відбулася перша зустріч ініціятивної групи. А вже на Різдво Іоана Хрестителя, 7 липня 1990 р., в головному корпусі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (тоді ще – Харківського державного університету ім. О.М. Горького) пройшли установчі збори організації, що прибрала назву «Українське православне братство на Харківщині». Члени братства уникали надання йому вузько конфесійного характеру, намагалися нав’язати стосунки з обома православними юрисдикціями, що діяли тоді в Україні. Однак відразу стало очевидним: Російська Православна Церква не бажає мати нічого спільного з національним відродженням. І тоді Братство визнало за пріоритетні стосунки з Українською Автокефальною Православною Церквою (УАПЦ).

Практично всі парафії УАПЦ на Харківщині було створено за найдіяльнішої участи Братства. Та й не тільки парафії УАПЦ. Адже Йоано-Богословська парафія УПЦ-КП в Харкові та Свято-Миколаївська громада УПЦ-КП в Мерефі створювалися братським активом. Братство взяло на себе опіку над паломництвами, опікувалося єпархіяльними установами: Колеґією Патріярха Мстислава, бібліотекою, амбулаторією. Воно облаштувало єпархіяльне управління УАПЦ на вул. Володарського 4, згодом відібране Харківською єпархією УПЦ-КП. При цьому Братство завжди займало гідне місце в процесі боротьби за демократичні перетворення в країні, виступаючи надійним партнером патріотичних партій і громадських організацій. Його активісти протистояли запровадженню надзвичайного стану в серпні 1991 р., стояли на київському Майдані в 2004 і 2013-2014 рр., а з початком російської аґресії організували невпинну волонтерську допомогу захисникам нашої Батьківщини на східному фронті.

За 25 років Братство пережило чимало випробувань. Витримати їх, вберегтися від зневіри, апатії, кон’юнктурних спокус допомогла надійна духовна основа діяльності нашої мирянської організації. Вже на початку діяльності Братства, з осени 1990 р. було організовано катехизацію його членів. Братство було нерозривно пов’язане з Церквою, наснажувалося реґулярним духовним життям. В Церкві воно шукало правди й життєвої перспективи, пам’ятаючи Христові слова: «Я дорога, і правда, і життя» (Ін. 14:6). І коли політикани від релігії намагалися завести УАПЦ на манівці своїх конфесійних експериментів, Братство залишилося вірним євангельському баченню Церкви, чітко усвідомлюючи: справжня Церква не може будуватися на людських слабкостях, зрадах і компромісах. Саме таке тонке відчуття природи й покликання Церкви допомогли Братству зробити правильний вибір навесні 2015 р., коли єпархіяльний собор відкрив нову перспективу розвитку УАПЦ в поєднанні з УГКЦ.

25-річна історія Харківського крайового братства дає свідчення соборної природи Церкви, де реалізуються ініціятиви й талант мирян. Це надбання, яке дозволяє сміливо дивитися в майбутнє – і тут, на землі, і в Небі, де ваші побожні вчинки конвертуються в скарби, що їх «ні міль, ні іржа їх не нищить» (Мт. 6:20). Пам’ятаючи про це, будьте ж і надалі послідовні, винахідливі й невтомні в творенні добра. «Благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення» (1 Пет. 3:9). Амінь.

Харків, 5 липня 2015 р.

(Переглянуто 35 разів, 1 переглядів сьогодні)