Виголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 19 січня 2019 року

Дорогі брати і сестри!

Чи усвідомлювали люди, котрі зібралися над Йорданом біля Йоана, що відбувається в ту мить, яка велична подія переживається всіма присутніми? Адже до Йоана приходить не просто один із мешканців Юдеї, щоб разом з іншими прийняти знак покаяння (саме таким знаком покаяння було Йоанове хрещення). Відбувається зустріч Неба і землі, а, отже, і двох трагічно поділених у людині природ. Поділ цей стався ще у передвічні часи, коли, всупереч Божому благословенню, людина пішла на зухвалий акт: порушення первісної волі Творця.

Книга Буття дуже поетично розповідає нам про цю подію як про споживання плоду з дерева пізнання добра і зла (Буття 2:9, 3:1-7). Кожен із нас може по-своєму зрозуміти її розповідь. Адже і нам траплялося брати на себе надміру повноважень, траплялося судити інших і навіть виносити вирок! Напевно, саме це і стало причиною драматичного поділу людства, який із часом усе наростав і наростав.

Аж ось приходить Сам Божий Син, щоб відновити втрачену єдність. Насамперед відновити єдність в Собі самому – в Божому Синові і Синові Людському. Але цього замало. Необхідно створити ту Божественно-людську інституцію, яка й зуміє, єднаючи в собі людей, наповнити їх благодаттю Святого Духа. Першим кроком до цього – до творення Церкви – стає хрещення. Перше з тих семи таїнств, якими обдарував нас Христос. Бо й відійшовши від апостольської громади тілом після принесення найбільшої в історії жертви – жертви відкуплення за наші провини, – Він залишає нам хрещення за видимий знак Своєї присутности в земній реальності Церкви, яка живе духом Йордану, духом таїнств.

Ми часто сприймаємо Церкву інструментально. Особливо, в час, коли довкола неї в передвиборчий період1 розгортаються різного роду інформаційні кампанії. Але Церква – це не тільки і не стільки земна інституція. Це сходи, які був колись бачив праотець Яків, коли мандрував між Месопотамією і Палестиною. Пригадайте: “Ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній” (Буття 28:10-19). Це ті сходи, які єднають нас із Небом!

Саме цей знак дається в день хрещення Господнього, коли вся свята Тройця об’являється над Йорданом. Голос Отця чується з Неба, Син схиляє голову перед Іоаном, приймаючи на Своє чоло краплі йорданської води, а Дух Святий – невидимий, незбагненний – набуває вигляду голуба! І це теж символічно, бо колись був голуб став знаком закінчення потопу і початком нового життя в історії людства – післяпотопного.

І ось тут, над іншими, значно скромнішими, ніж всесвітній потоп за Ноєвих часів, водами, з’являється голуб – Дух Святий, Який сповіщає, що потоп людства в океані гріхів закінчується. З’являється сила, яка допомагає звільнитися від нього. Кожному з нас дається ця сила. Кожен із нас став членом Церкви, коли приймав святе хрещення.

Сьогоднішній день – день призадуми над тим, як ми використали цей дар. Чи змогли ми, члени Христової Церкви, справді звільнитися від тягарів гріха, протистояти їм? Чи використали ми повною мірою Церкву як знаряддя спасіння? Чи починали ми недільний день і кожне велике свято з церковної молитви, з прийняття Святих Таїн? Адже причастя Святих Таїн якраз і дається нам для підкріплення на земному шляху.

День Богоявлення чи ж Хрещення Господнього – це день нашого внутрішнього єднання, подолання джерела духовних криз і життєвих проблем, яким є внутрішня роздвоєність. Це стан, коли наша душа підказує одне, а тіло робить щось зовсім інше, суперечне підказкам душі. Ми чинимо зле – і самі картаємося, сумуємо через це, але не вчимося запобігати власним гріховним схильностям.

Христос допомагає нам подолати цю роздвоєність. Він не робить це за нас, Він дає нам знаряддя боротьби за спасіння, за людську цілісність, людську ідентичність.

Хай же для кожного з нас сьогоднішній день і ті краплі свяченої води, які спадають на нас по освяченні води, допоможуть відчути себе там, на Йордані. На вічно присутньому в нашому духовному житті Йордані, де Христос з’являється , щоб ніколи нас не залишати і вказати нам шлях у майбутнє. Шлях чистий, праведний. Той єдиний шлях, який веде людину до спасіння. Амінь.

1 Йдеться про вибори Президента України, перший тур яких відбувся 31 березня 2019 року, другий — 21 квітня 2019 року.

(Переглянуто 111 разів, 1 переглядів сьогодні)