Виголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 8 листопада 2018 року

Дорогі брати і сестри!

Скільки б ми не замислювалися над таємницею мучеництва, ми люди, які так цінують дар життя, даний кожному з нас Богом, завжди поставатимемо перед фундаментальним питанням: як воно так, коли, маючи можливість ухилитися від смерти, піти на компроміс, людина таки обирає смерть?

Чому загинув Димитрій Солунський? Він був юний, талановитий, перед ним розкривалася прекрасна кар’єра. Та раптом він стає один на один із непохитною системою Римської імперії. Він не мав ніяких шансів до того, аби виграти цей двобій. І загинув у ньому.

Але ж хто з нас пригадає римського імператора, який жив у часи Димитрія? Хто пригадає ім’я ката, котрий стратив Димитрія? Хіба що спеціялісти, які займаються агіографією і досліджують житіє великомученика Димитрія. А ім’я святого знаємо ми всі! Його ім’я стало знаком захисту від небезпеки для Салонік — одного з найбільших університетських міст Греції. Навіть у нас, у Харкові, Свято-Дмитрівський храм, відколи він був споруджений у середині XVII століття ще першими поселенцями на нашій слобожанській землі, став знаком непорушного захисту від небезпеки. Харків’яни вірили, що великомученик Димитрій молиться за них і відвертає напади, які загрожували місту з заходу, по майбутньому Полтавському шляху. І жодного разу Харків не був знищений, як чимало містечок довкола.

Отже, мучеництво Димитрія – це загибель, яка дає силу, яка впроваджує особистість у понадісторичний вимір.

Але ж це тільки найменше із здобутого Димитрієм у двобої з Імперією. Бо він переміг страх смерти не тому, що не боявся смерти, а тому, що бачив за нею Того, Хто пішов на смерть, аби Своєю жертвою відкупити нас від страждань, від влади гріха. Димитрій бачив перед собою перспективу вічного життя, вірив у нього. Він вірив у Бога і Його всемогутність.

Скільки разів ми з вами, дорогі брати і сестри, стаємо в своєму житті перед набагато легшими виборами! Мабуть, перед більшістю з нас, а, може, й перед усіма, ніколи не поставала дилема: вижити шляхом компромісів чи померти у боротьбі за справедливість. Важко сказати, як би ми повели себе в такій ситуації. Але коли ми будемо усвідомлювати життя не як щось минуще, яке закінчиться, коли скінчиться наше фізичне існування, тоді й вибір цей поставатиме зовсім інакше.

Димитрій усвідомлював себе як рицар у споконвічному двобої добра і зла. У двобої, розпочатому ще в передісторичні часи, про які нагадує нам історія архистратига Михаїла і його протистояння бунтівному гордовитому ангелові світла Люциферу, який через бунт проти Бога зробився дияволом. Кожен двобій, через який ми проходимо, є вибором поміж добром і злом, поміж Богом і дияволом. Навіть якщо цей двобій локальний, суто особистий. Шлях компромісів, пристосовництва, виконання замовлення якихось політичних чи державних сил, ухиляння від виконання своїй християнських обов’язків, щоб не стати предметом насмішки – все це є нашою капітуляцією. А капітуляція є небезпечним симптомом нашої поразки у єдиній справді відповідальній боротьбі — боротьбі за спасіння, за вічне життя.

Димитрій зрозумів своє місце в цій боротьбі. Тому він у ній врешті решт переміг: переміг історичні обставини, переміг позірно непохитну потугу Римської імперії. Він зумів перейти через історію і прийти до нас, щоб бути разом із нами, в нашій громаді. І скільки разів за ці чверть століття історії1 ми відчували його присутність. Бо, справді, інакше, з позицій раціональної логіки не можна пояснити, як наша зовсім маленька громада витримала випробування і холодом, і бідністю, і браком засобів для того, щоб утримувати і відбудовувати церкву, і непохитною ворожістю людей, які репрезентували державну владу. Та що говорити, коли не так давно частина з вас бачила, як пробували колишню каплицю біля церкви перетворити на пивний бар. І чим закінчилося це? Людина, яка створювала “дах” для цього пивного бару – наш колишній голова районної адміністрації, виявилася зрадником, який працював на спецслужби Росії2. Зараз він ховається десь у Росії від українського правосуддя. І тут ми бачимо, як врешті решт перемагає Божа правда і ми перемагаємо остільки, оскільки є вірними цій правді.

Патріярх Мстислав, який своєю присутністю освятив відродження цього храму3, любив повторювати давні полтавські приказки. Серед його улюблених була “Без Бога – ні до порога!” Саме так, із Богом, з Його допомогою ми вирушили у шлях, який здавався ще 25 років тому дуже сумнівним, якщо не безнадійним. Зараз, озираючись назад, можемо з утіхою сказати, що ми гідно пройшли цей шлях. Не всі. Хтось злякався, втік, не витримав змагання. Не можна від усіх людей вимагати мудрої проникливости і сміливости… Але тим більша винагорода для тих, хто витримав! Витримав завдяки своєму спокою, розважливості. Та насамперед завдяки своїй вірі! І святий великомученик Димитрій є для нас зразком того, як віра перемагає людську слабкість, суспільні обставини, перемагає деспотичні режими, підступи та інтриги влади, різного роду міражі на зразок розмов про Томос і те, що буде після нього4.

Я хотів би побажати нам із вами мати цю віру, яка стає підказкою у найкритичніші моменти нашого життя, коли кожному доводиться вступати в маленьку битву, яка врешті решт виходить у вимір споконвічної великої й безперервної битви між добром і злом, де ми маємо зробити свій вибір. А отже й обрати, чи здатні ми бути переможцями в цій боротьбі разом із Христом та небесним покровителем нашої парафії великомучеником Димитрієм Солунським. Амінь.

1 З 1 листопада 1993 р., коли відновилися богослужіння в Свято-Дмитрівському храмі Харкова.

2 Максим Мусеєв восени 2018 р. був оголошений підозрюваним у державній зраді. Служба безпеки України оголосила його в розшук, але Мусеєв на той час залишив Україну. СБУ повідомила, що він був завербований російськими спецслужбами 2015 р. і 2016 р. одержав паспорт громадянина Російської Федерації.

3 Патріярх Мстислав молився в Свято-Дмитрівському храмі ще 20 грудня 1992 р.

4 Йдеться про пропаґандистську кампанію, яка передувала утворенню ПЦУ і отриманню нею від Константинопольського патріярха «Томосу про автокефалію».

(Переглянуто 85 разів, 1 переглядів сьогодні)