6DA0 архангел Михаїл

Виголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 21 листопада 2013 року[i]

Дорогі брати і сестри!

Дивно якось виходить: ми сьогодні вшановуємо архистратига, тобто, говорячи мовою стародавньої римської армії, – старшого начальника над військом, начальника всіх ангельських чинів. А закінчується сьогоднішнє євангельське читання словами про немовлят, які виявилися вищими від премудрих і розумних (Лк. 10:21), бо саме їм було відкрито Царство Небесне.

Коли ми пригадаємо саму історію прославлення скромного ангела, який за свою вірність Богові дістав ім’я Михаїл – “Хто як Бог”, – то переконаємося, наскільки ж це євангельське читання є саме сьогодні доречним. Бо в чому виявилася сила архангела Михаїла? В його відданості, в його щирості, в його вірності Богові. В тій дитячий безпосередності, з якою він, нічим не помітний з-поміж інших духів небесних, раптом узяв на себе сміливість протистояти найславнішому з ангелів – Люциферові. Архангел Михаїл не замислювався над тим, чи стане в нього сили боронити Божу славу. Він не міг стерпіти зазіхань на неї, не міг стерпіти зраду і відразу імпульсивно закликав усіх, хто не втратив совісти, не втратив віри, на захист Бога.

Чи треба було захищати Бога? Та напевно, що не треба! Але вони боронили самих себе. І те почуття справедливости й любови до Творця, яке в кожного з них, творіння Боже, було закладене, – воно противилося богоборницькому бунтові. Саме це зробило Михаїла архистратигом. Саме це зберегло честь і близькість до Бога у міріадів духів світла, які повстали разом із Михаїлом.

Ті ж, хто був ведений власними амбіціями, ті, хто справді хотів сам панувати над усім, не знаючи над собою жодного права, не знаючи над собою Бога, – ті і були скинуті у безодню. І вони стали бісами, духами темряви.

Як потрібно нам сьогодні нагадування про ці події! Як багато ми страждаємо від того, що в світі бракує справедливости! Страждаємо від того, що менша частина суспільства, нікчемно менша, порівняно з більшістю народу, почуває себе безкарною, непідвладною законові. Що вона вважає за своє право зверхньо ставитися до всіх довкола, нехтуючи їхніми правами. Саме в цей час, як ніколи, можливо, нам і потрібно відчути силу непереможного добра, непереможну силу віри і вірности. Добро, віра, вірність ніколи не девальвуються. І немає і не може бути такого суспільного устрою, які б неправду зробили сильнішою за відданість Богові, які б цинічне ставлення і до земного, і до небесного права визнали сильнішим за вірність Євангелію. Бог відкриває Себе немовлятам. І Він нам, немовлятам перед Богом, безсилим у земному сенсі, дарує непереможні, не зрівняні з жодними земними, сили, які набуваються вірою і вірністю.

Чимало трапляються в розвитку суспільства ситуації, коли ми маємо випробувати свою вірність. Нам же часом здається спокусливим сховатися від відповідальности, пославшись на власну немічність, безсилість, на свою неспроможність протистояти тріумфальній силі зла. Та ось перед нашими духовними очима виводиться скромний і слабенький ангел, який зі словами «Хто як Бог» – «ми кмо Елохім», скорочено «ми-ка-Ель» веде нас на боротьбу зі злом. А що значить бути як Бог? Це означає бути чистим серцем, непідвладним злу. Це означає бути готовим мужньо протистояти будь-якому насильству над гідністю людини – не лише над нашою власною, але й над гідністю іншої людини. Бути готовим боротися із несправедливістю…

Саме тому архангел Михаїл і сьогодні для нас виступає джерелом духовної сили. Тієї духовної сили, без якої жодна військова, фінансова сила не спроможна перемогти. Бо духовна сила озброюється у правду. І її надихає Сам Бог. «З Богом ми покажемо силу, і Він знищить гнобителів наших», – так виголошується у прокимні, який часто чуємо ми на молебнях. І саме цю правду доносить до нас архистратиг Михаїл. Він закликає нас не боятися земного насильства, не боятися міражів всемогутности, якими сильні цього світу хочуть ввести нас в оману. Він нагадує нам про незнищенність Божої ласки і здатність тих, хто озброєний нею, протистояти будь-яким випробуванням.

Хай же частина цієї сили перейде і до кожного з нас! І хай непереможний оптимізм, який струменіє з євангельського слова, який плине з досвіду архангела Михаїла, нагадує про присутність Неба тут, із нами. Бо хоча ми з вами й не є ангелами, але й ми, як ангели, є творіння Божі. Кожен із нас, маючи безсмертну душу, належить не тільки до цього матеріяльного світу, але й до Неба! Нехай же ця частина небесного єства, наша безсмертна душа, озброюється у силу того гасла, яке стало запорукою перемоги і вивищення скромного ангела: «Хто як Бог!». Амінь.



[i] У цей день починалися протестні акції на Майдані Незалежности в Києві, що переросли в Революцію Гідности.

(Переглянуто 81 разів, 1 переглядів сьогодні)