photo

Виголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 12 жовтня 2014 року

Дорогі брати і сестри!

Протягом останніх років, мабуть, більшости з нас траплялося бачити на вулицях міст машини, прикрашені досить несподіваним символом – схематичним зображенням рибини. І лише небагато людей із тих, хто зустрічає ці машини, знають, що символ риба дуже давнього походження. Він приходить до нас із давньохристиянських часів, коли ще не був розвинений іконопис, і коли християни перебували в підпіллі. Саме так – зображенням риби – вони часто сигналізували один одному про належність до єдиної Христової Церкви. А чому риби? Тому що назва риби по-грецькому Ίχθύς -давній акронім імені Ісуса Христа, який складається з початкових літер слів: Ίνσοΰς Χριστός Θεοΰ Υίός Σωτής – Ісус Христос Божий Син Спаситель.

Але разом із тим ця символіка нагадує нам про різні випадки використання риби у символічній мові спілкування Христа із апостолами: і тоді, коли Він годує натовпи людей п’ятьма хлібами і двома рибами (Мт. 14:15-21), і тоді, коли Він пече рибу, щоб нагодувати апостолів, які працюють на Генизаретському озері, ловлячи рибу і нічого не впіймавши (Ів 21:2-12). А, може, насамперед цей епізод, коли Свій заклик до рибалок з Генизаретського озера йти за Ним Христос супроводжує таким промовистим: «Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!» (Мт 4:19).

Цей заклик лунає для нас на перший погляд досить дивно. І, може, нагадує нам не так генизаретських, як наших місцевих рибалок, які сидять на березі Лопані чи Харкова, чекаючи на ловитву. Насправді ж цей образ мав би нам нагадувати ситуації, коли екологам доводиться рятувати рибу, що гине, із забрудненого водоймища. Або виловлювати рибок рідкісної породи, які можуть загинути через те, що в цьому водоймищі завелися хижаки. Бо саме так ми можемо уявляти довколишній світ – світ, забруднений гріхом, світ, у якому часто зустрічаються хижаки, які чигають на наші з вами душі, світ, який може бути небезпечним для людини, не готової пройти випробування.

І саме до нас, у цей світ, направляє Христос Своїх апостолів із рятівними сітками науки Євангелія, щоб вони допомагали нам витримати, врятуватися, вийти здоровими і цілими з цього світу, аби поєднатися із Богом у світі майбутньому – вічному Небесному Царстві. Саме в цьому полягає спасительна місія Христової Церкви! Саме тому Христос називає своїх апостолів ловцями людей. Ловцями в розумінні рятівниками, співпрацівниками Христа у місії спасіння людських душ для вічности.

Кожен із нас може виконувати цю місію, допомагаючи своєму ближньому, підтримуючи його, спрямовуючи його духовні шукання в конструктивному річищі до пошуку справжнього Бога. Христос кличе нас усіх бути рятівниками від спокус. Бо часто людині треба в хвилину випробування, щоб хтось був поряд – надійний, свій, якому можна звіритися, з яким можна порадитися. Далеко не завжди ця людина прийде до священика або відкриє Євангеліє. Але завжди кожен із нас інстинктивно в хвилину біди роззирається довкола або шукає в своєму телефонному довідникові того, до кого можна було б подзвонити. Саме тоді й ми з вами можемо бути рятівним чинником. Навіть якщо не скажемо нічого певного, а просто будемо спокійно себе поводити, з розумінням слухати людину, підтримувати її, давати їй надію. Якщо будемо ділитися надією, яку дає нам Христос, певною надією на вічне майбутнє. Бо ж це й є місія християнина: вказувати ближнім шлях, коли він раптом заблукає, як у каламутному озері риба, не знаючи, куди прибитися, де берег і де можна врятуватися з річкової каламуті.

Христос дає нам цей вказівник, дає через святе Євангеліє напрямок життєвого шляху. І ми самі повинні вміти ним користуватися, щоб знаходити життєві орієнтири – справжні, непроминущі цінності, які не міняються зі зміною влади, політичної кон’юнктури, які залишаються непомильними дороговказами попри всі випробування.

Христос приходить, щоб покликати генизаретських рибалок стати ловцями людей. І нас усіх Він кличе разом із Собою йти через життєві випробування, пливти човном, який Він робить своїм амвоном під час проповіді над Генизаретським озером (Лк. 5:1-11). Пливти через небезпечні хвилі, знаючи, що доки з нами є Христос, доки Він вказує нам напрямок, доти ніщо не страшне нам у цьому каламутному життєвому морі. Амінь.

(Переглянуто 113 разів, 1 переглядів сьогодні)