Виголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 23 листопада 2014 року

Дорогі брати і сестри!

Сьогоднішнє євангельське читання (Лк. 8:41-56) ставить нас перед викликом безнадії і зневіри – тих, може, найфатальніших явищ у нашому житті, які відбирають у нас життєвий оптимізм, позбавляють тверезого, здорового бачення майбутнього.

І Яїр приходить до Христа, вже втративши надію на зцілення своєї доньки, дванадцятирічної дівчинки, яка настільки важко хворіє, що всі змирилися з думкою: вона помирає (41-42)…

І кровоточива жінка, яка дванадцять років страждала від важкої хвороби, витратившись на лікарів, також практично вже втратила надію на те, що хтось їй допоможе (43-48)…

Але вони мали ще краплю віри! Віри у Ісуса з Назарету, Який прийшов до їхнього міста, про Якого вони знали, що Він творить чуда. І ось, може, із останніх духовних сил вони вирушають до Нього: і Яїр – просити за свою доньку, і кровоточива жінка, аби якось непомітно наблизитися до Христа і спробувати – а раптом щось вийде, раптом Він таки їй допоможе!

І саме поява Христа у їхньому житті змінює їх, змінює, даючи їм віру у можливість подолання важких життєвих проблем. Саме прихід Христа в їхнє життя, входження у їхню болючу реальність змінює її, осяває її тим світлом надії, якого бракувало і кровоточивій жінці, і всій родині Яїра…

Про це треба пам’ятати і нам сьогодні. Як багато трапляється у нас того, що, здається, назавжди позбавляє надії на краще майбутнє! Бувають ситуації, коли одна за одною важкі події, хвороби, втрати близьких людей, позбавлення роботи і багато-багато чого ще змушує нас дивитися в майбутнє із песимізмом, апатією, з невірою в те, що щось може змінитися на краще. Зустрічаючись один з одним, ми вже починаємо вітати себе з тим, що нічого нового не сталося. Бо ми не віримо, що нове може бути кращим за те, що ми вже знаємо, що воно може внести щось ліпше в наше життя.

Ця фатальна хвороба безнадії може стати для нас смертельною, якщо ми не помічатимемо однієї Особи, Яка стоїть біля нас і чекає: а чи ми Її зауважимо, чи звернемося за допомогою, чи полинемо до Неї, аби доторкнутися хоча б до краю одежі?

Ця Особа – Христос. Він готовий завжди нам допомогти. Але Він чекає на нашу віру! Саме віра в Нього може змінити наше бачення майбутнього. Якщо ми помічаємо у цьому майбутньому Бога, помічаємо посланого до нас Його єдинородного Сина Ісуса Христа, Спасителя світу, – ось тоді ми й розуміємо, що майбутнє не може не бути радісним і щасливим. Бо там нас чекає Христос.

Світ не може не обдаровувати нас радісними відкриттями незалежно від стану нашого здоров’я і нашого віку, якщо ми в цьому світі будемо помічати Божу ласку, а не нехтувати нею, як часто трапляється.

Важливо завжди пам’ятати: пропагандистські засоби використовуються, аби позбавити нас віри один в одного, позбавити надії, посилити відчуття небезпеки, пов’язане з тим, що всі – зрадники, всі «зливають» наше АТО, всі діють на шкоду державі, немає жодної сили, на яку ми могли б покласти надію. Нас змушують покладатися на певних політиків, які щедро розсипають довкола себе обнадійливі обіцянки. Коли ж ми зневірюємося в них, тоді і опановує нас апатія.

А ми повинні шукати в земній реальності Христа і вірити, що Він може змінити все в одну мить! Він обдаровує нас великим і відповідальним знанням того, що справедливість не може бути переможеною. Вона завжди врешті решт перемагає. Може, не в цьому світі, але неодмінно…

Саме тому ми, якщо хочемо бути переможцями, повинні, попри складні життєві обставини, не запобігати перед неправдою, не пристосовуватися до неї, не опускати рук, а вірити. Вірити і мати тверду й непохитну надію, що з Богом ми завжди будемо переможцями.

Саме тому сьогоднішні два епізоди, про які нагадує нам євангелист Лука, два епізоди, пов’язані із чудами, вчиненими Христом, засвідчують дві великі цінності, які Христос пропонує нам: віру і надію. Ті дві неодмінні запоруки змін у нашому житті, які є основою, впровадженням до найціннішого, що ми можемо мати, найбільшого чуда у світі: чуда всепереможної любові, яка здатна відкрити перед нами новий, чистий і радісний, осяяний Христом світ, створений для нашого з вами спасіння. Амінь.

(Переглянуто 75 разів, 1 переглядів сьогодні)