Виголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 15 листопада 2015 року

Дорогі брати і сестри!

Ми знову стоїмо у захваті перед образом безмежної Божої щедрости, зверненої до всіх нас, Його творіння. Ця щедрість виявляється в тому, що Господь посилає Свого Єдинородного Сина, аби Той, воплотившись, став одним із нас і, прийнявши на Себе наші провини, вказав нам усім шлях до зцілення духовного. Але водночас Він готовий тим, хто гідно просить, дати і зцілення тілесне (Лк 8:41-56).

Варто було тільки торкнутися до верхнього одягу Ісуса кровоточивій жінці, яка, може, не могла й мріяти про те, щоб хтось остаточно зцілив її від хвороби, як вона дістала омріяне! Так само Яїр, який уже ввійшов у безпросвітний трагізм становища батька, що втрачає улюблену дитину – дванадцятирічну доньку, – раптом чує: «Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона» (Лк 8:50). І дістає повернену до життя улюблену дитину!

І тут ми зустрічаємося ще з одним явищем: Господь виявляється не тільки щедрим до нас, а ще й ощадливим: Він ощадливий у Своїй допомозі. Скільки людей штовхалося довкола Нього тоді, коли Він ішов до дому Яїра! А лише про одну людину ми довідуємося, що вона дістала зцілення. Хіба Бог не міг зцілити всіх тих, хто збирався довкола Нього? Та ж, звичайно, міг! Його сили безмежні! Але в той же час лише одній Він допомагає. Решта повертається з тим, з чим прийшли. Отже, Бог не марнує Своїх дарів. Він не дає всього, що вони просять, тим, хто не вміє просити, не готовий це одержати, тим, хто ще має пройти випробування. І дає нам теж у цьому приклад.

Ми зовсім не такі багаті, щоб допомагати цілому світові. Нам часто хочеться зробити добро всім тим, хто до нас звертається. Але ми відчуваємо свою слабкість, немічність. І тут Бог вчить нас бути ощадливими у своїй доброчинности. Не зберігати закопаними свої таланти, як той нерозумний слуга, що його за це і покарав господар (Мт 25:14-30). Ні. Господь учить нас відгукуватися на прохання тих, хто звертається по допомогу, але бути розумними при цьому, пам’ятаючи, що ми маємо вчитися у Самого Христа допомагати саме тим, хто реально відчуває у цьому потребу. А, значить, бути мудрими, не ставати жертвами шахраїв, які до нас звертаються, аби тільки здобути від нас кошти. Таких завжди вистачало у світі. Ми маємо навчитися бачити, кому ми дійсно потрібні, де саме наші скромні можливості можуть бути реалізовані найкраще, і йти туди, бувши готовими допомогти.

Ще одне дуже важливе слово лунає сьогодні: «Не лякайсь, тільки віруй». Чому дістали допомогу і Яїр, і безіменна кровоточива жінка? Тому, що вони подолали свій страх!

Яїр, попри всі пересуди, обмеження, забобони, знаючи, як підозріло дивилися на Христа книжники і фарисеї, пішов до Нього, ведений безмежною любов’ю до своєї дитини і бажанням знайти для неї допомогу. І він дістав допомогу. Кровоточива жіночка, знаючи, що їй забороняється тогочасними суворими єврейськими законами навіть бути серед людей, а тим більше – торкатися книжника, рабина, яким вважали Ісуса, – вона, тим не менше, проривається крізь натовп і набуває сміливости, щоб хоча б торкнутися Його. І через цей дотик вона дістає зцілення!

А ми часто боїмося вірити, остерігаємося чогось: «Що скажуть на це люди?… Чи не змарную я часу через те, що його віддам молитві, побожному читанню, справам милосердя або піду до церкви?… Чи, справді, Бог є? Чи, може, я намарно звертаюся в порожнечу?…»

Скільки таких думок і не тільки власних, але й навіяних темними силами, з’являється в нас, думок, які не дають нам бути сміливими! А як часто ми боїмося виявляти в світі християнську принциповість, співміряємо її з політкоректністю, аби не сказати чогось зайвого, і з дипломатією, щоб не розсваритися з тими, хто думає інакше. І багато-багато чого ще ми вигадуємо собі за перешкоди до того, щоб просто бути сміливими у зверненні до Бога і в служіння Йому.

Бог вчить нас бути сміливими і цілісними у своїй позиції християнина, не боятися йти до Нього, прориватися до Нього крізь усі забобони і пересуди і мати ту відчайдушну сміливість, яка привела до Нього і Яїра, і кровоточиву жінку.

Саме тоді ми можемо сподіватися, що дістанемо від Бога жадане. Амінь.

(Переглянуто 100 разів, 1 переглядів сьогодні)