eik-rizaiessai Свв ОтцівВиголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 5 січня 2014 року

Дорогі брати і сестри!

Ми стоїмо на порозі одного з найбільших річних свят. Стоїмо в передчутті радости приходу Христа в світ. І раптом сьогоднішнє читання повертає нас кудись далеко назад, до цього дивного, одноманітного переліку імен. Імен, які позначають предків Спасителя за тілом (Мт. 1:1-25). Для чого це?

І тут ми пригадуємо, що початок Євангелія, яке ми сьогодні читали, адресований насамперед людям Старого Завіту. Тим людям, яким Матей намагався довести закономірність приходу Месії і проголошення Ним заклику про Небесне Царство – доброї новини, євангелія. Матей показує, як виростає із кореня Єсеєвого, тобто, із нащадків Давидового батька Єсея, Той, кого очікували люди споконвіку, від часів гріхопадіння Адама і Єви. Ми ніби повертаємося до початку очищення людства від ідолопоклонства. Бо саме Авраам, перший із патріярхів народу, серед якого прийде в світ Месія, залишив язичницьку Месопотамію і вирушив у невідомість, щоб стати зачинателем віри в єдиного Бога, повернути людство до пам’яти про свого єдиного Творця (Буття 12:1-7).

Але разом із тим ці слова на початку Євангелія від Матея ніби повертають нас до початку світу, до початку людства. Вони випереджають слова, з якими не раз звертатиметься Спаситель до юдеїв, слова, які так дивно і провокаційно лунали для них – про необхідність народитися знову, народитися згори (Ін. 3:3). Христос доводить нам, що це можливо. Можливо те, про що ми всі рано чи пізно починаємо мріяти: позбутися своїх помилок, вад, усього лихого, що накопичилося в житті, аби почати все спочатку й не бути обтяженим важким вантажем гріха, який несе на собі кожна людина.

І ось Христос приходить, щоб повернути нас до світанку творіння, відкрити нам його радість, його неповторну чистоту. Він показує, що саме Він прийшов відновити людство. І недарма Його церковні співи називатимуть Новим Адамом. Так, як Адам був першим серед створених людей, і від нього походить увесь людський рід, так нова людина походить від Христа. Він дає нам можливість відчути цю нову людину в собі, відкриває її перспективу, кличе, озирнувшись у минуле, ушанувавши предків, іти в майбутнє вже із Ним. Недарма у видінні Йосипу ім’я Христа провіщається як Еммануїл – «З нами Бог». І ми завтра ввечері будемо знов і знов повторювати: «З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!».

Син Божий приходить, щоб нагадати нам про образ і подобу Божі, що є в кожному з нас. Вони можуть бути приспані нами, занедбані через наші провини. Але саме Він, Хто потім прийме хрещення у водах Йордану і подарує нам це таїнство входження у нове християнське життя, в реальність нового світу, який починається відбитком Царства Божого на землі – святою Христовою Церквою, – Він іде, щоб запропонувати нам цей новий початок. І саме радість цього нового початку в житті кожного з нас ми і вшановуємо в ці дні. Бо ж ми святкуємо не тільки історичну подію, що відбулася у минулому. Ми святкуємо народження в нас нової людини – людини, оновленої у Христі.

Шануючи цей початок, який відновлюється в нас через таїнства покаяння і причастя Святих Христових Таїн, несімо в собі його пильно й уважно, як початок нового життя! Не занедбуймо його! І хай різдвяні свята, в які ми входимо цими днями, стануть для нас відкриттям у собі нової життєвої перспективи, відкриттям у собі тієї вічної молодости у Христі, яка дарується нам Спасителем, що приходить, аби відкупити наші провини, зняти їх із наших рамен і відкрити нас для майбутнього. Син Божий народжується, щоб народити в нас нову людину! Амінь.

(Переглянуто 99 разів, 1 переглядів сьогодні)