Виголошена архиєпископом Ігорем (Ісіченком) 24 липня 2016 року в селі Глушківка Куп’янського району

Дорогі брати і сестри!

Ми часом легковажно вважаємо, що біси, демони – це щось таке із дитячих казок. І тільки тоді ми з прикрістю відкриваємо їхнє втручання в наше життя, коли стає непереливки: коли несподівані проблеми перешкоджають нам; коли ми замикаємося у колі своїх депресивних настроїв і бачимо все довкола в чорному світі. Тоді ми навпаки – схильні перебільшувати вагу темної сили.

Диявол намагався налякати Христа своєю владою, Самого Христа він переконував, що він тут господар: «Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся! (Мт. 4:9). Що тоді сказав Ісус? «Відійди, сатано! Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! (Мт. 4:10).

Ось і тут ґадаринські біснуваті виявляють свою залежність від темної сили насамперед тим, що вони тікають (Мт. 8:28-34). Тікають у безвість від Христа, ховаються від Нього десь у печерах, де ховали померлих. І коли саме вони звільняються? Коли до них приходить Христос!

Ми, буває, також шукаємо, як би нам звільнитися від впливу цієї темної сили. Ми шукаємо якихось особливих засобів. А потрібне одне: впустити до себе в серце Христа. Що це значить? Це значить жити по-християнському, не грішити, виконувати заповіді. Осяяти своє життя світлом добра і справедливости і осявати так само життя довкола себе. Не ховатися від Христа у печеру смерти, як ховалися ґадаринські біснуваті. Саме тоді ми можемо розраховувати, що Христос допоможе нам. Бо Він завжди з нами. Він завжди готовий прийти до нас.

Чи багато сьогодні із села зібралося на Службу Божу? Ні. Частина, не розуміючи цього, ховається від Христа саме так, як ховалися колись біснуваті, – ховається у темних печерах свого щоденного побуту. А неділя ж якраз і є для нас днем зустрічі з Христом, днем, коли Христос Сам до нас іде, утаєний у хлібі і вині, які чудесно пресуществлюються за Святою Літургією у Тіло і Кров Христові. Він готовий поєднатися з нами у Таїнстві причастя, щоб дати нам найпотужнішу зброю, яка захищатиме від впливу будь-яких темних сил. Нам тільки треба піти Йому назустріч!

Як виявляють себе ці біси? Вони, вигнані із духовного єства людини, оприявнюють себе у тваринах, які для тогочасних юдеїв були найбрутальнішим втіленням нечистоти! Так само і сьогодні темні сили виявляють себе в брутальних негідних вчинках, в лайливих словах, виявляють у тому всьому, що суперечить Божій справедливости. І їхній кінець буде завжди таким, яким став кінець бісів, що пробували опанувати двох нещасних людей із Близького Сходу. Вони зникнуть! Зникнуть тоді, коли Христос переможе їх.

А Він уже переміг! Він переміг у Своєму славному воскресінні. Але Христос дає нам усім нагоду бути співучасниками цієї перемоги. Не миритися, боротися зі злом, бути разом із Христом, робити собі вибір у житті на користь Христа, а не на користь повсталих проти Нього і безсилих через це демонів.

Тож і сьогоднішнє євангельське читання допомагає нам знайти у собі, у своєму єстві, покликаному до спасіння, у своєму християнському єстві, яким воно стало, переображене у Таїнстві хрещення, сили для того, щоб захистити себе і довколишній світ від темряви, від зла. Саме у цьому й полягає радісний, оптимістичний і обнадійливий зміст цієї євангельської розповіді. Амінь.

(Переглянуто 68 разів, 1 переглядів сьогодні)