23 квітня 2015 року у Києві «відбувся архиєрейський собор УАПЦ під головуванням місцеблюстителя Київського Митрополичого престолу Високопреосвященішого Митрополита Львівського Макарія за участі усього єпископату Церкви».

У мене як священика Київського деканату Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви викликало здивування одне з адміністративних рішень, прийнятих цим собором (цитую зі збереженням правопису оригіналу):

«До клиру УАПЦ прийнято духовенство київського деканату УАПЦ (о) Архиєпископа Ігоря Ісіченка на чолі із деканом о. Дмитром Присяжним. Священикам, як вийняток, збережено адміністратуру деканату, який підпорядковується безпосередньо Предстоятелю та архиєрейському собору.»

Хотілося б зазначити, що Київський деканат Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви архиєпископа Ігоря (Ісіченка) на чолі із деканом о. Дмитром Присяжним не проводив ніяких процедурних та адміністративних заходів, які б давали підставу для прийняття такого рішення архієрейським собором 23 квітня.

Саме рішення також викликає кілька питань, зокрема:

  1. Чи можливе підпорядкування Предстотелю, якого ще не обрано?
  2. Що означає підпорядкування архієрейському собору?
  3. На яких підставах приймається рішення від імені парафіяльних громад, котрі по це рішення не зверталися?

О. Володимир Червоников

(м. Канів)

(Переглянуто 54 разів, 1 переглядів сьогодні)