РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

архиєпископа Харківського і Полтавського ІГОРЯ

всечесному священству й побожним мирянам

Харківсько-Полтавської єпархії

Української Автокефальної Православної Церкви 

Тайна странна і преславна!

Се – вертеп вмісто небес!

Діва херувимов главна,

І престолом вишнім днесь.

А вміщен Тот в ясліх полно,

Коєго єсть не довольно

Вмістить і небо небес –

захоплено писав про вічну таємницю Різдва Христового наш великий мислитель Григорій Сковорода.

Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!

Він і нас заохочує завмерти в побожному захваті перед незбагненною парадоксальністю воплочення Божого Слова. Адже те саме творче Слово, силою якого постав увесь видимий і невидимий світ, нині сходить у цей світ у тендітному, вразливому тілі немовлятка. Всемогутній Бог відкриває Свою силу через зворушливу дитячу беззахисність.

Згодом апостол Павло почує й перекаже коринтянам Господнє напоумлення: «[Моя] сила виявляється в немочі!» (2 Кор. 12:9). У світ жорстокої боротьби за сфери впливу, пріоритет, популярність Бог спрямовує несподіване, але єдине справжнє розуміння сили. Його втіленням і стає воплочене Слово – Немовлятко Ісус у вифлеємських яслах.

Вже третю тисячу років наш жорстокий світ змагається з цією доброю новиною. Якою немічною здавалася групка палестинських простаків у часи всепереможних імперій! Як смішно лунав євангельський заклик любити ворогів, коли світ здригався від лункої ходи римських леґіонів! Та минали епохи, занепадали й зникали імперії, а голос Церкви розлягався все ширше. Релігія прощення і любови гідно витримувала двобій із цивілізацією насильства.

Ця цивілізація донині випробовує на Церкві свої тенета. Вифлеємське дитятко намагалися перетворити і на царя, і на революціонера. Священнослужителів заохочували бути то «князями Церкви», то бізнесменами або й менеджерами обрядових послуг. А поняття віри ідеологи давнини й сучасні політтехнологи по-блюзнірському включали до своїх пропагандистських схем, закликаючи до воєн «за віру, царя і вітчизну» або єднаючи в дивній тріяді «православ’я, самодержавство та народність».

Мистецтво ненасильницького, християнського протистояння світові спокус і фейкових новин завжди вимагало гострого, тверезого розуму та спокійної рішучости в простуванні за Христом. Життєва стратегія Євангелія проєктується в нашу повсякденність крізь тісний і водочас всеосяжний світ вертепу. Слово Боже приймає людське тіло, аби відкрити нам велич нашого єства. З усвідомлення цієї величі народжується сила духу християнина.

Тому цей день у якомусь сенсі є днем народження для всіх нас. Бо він дає нам поштовх до реального самопізнання і модель до кореґування стилю життя відповідно до євангельської системи вартостей. Він переводить наше життя в новий вимір. Різдвяна зустріч із новонародженим Спасителем світу наснажує нас об’єктивним розумінням власної сили, здатної протистояти перетворенню себе на маріонетку в споживацькому колобігу або кар’єристичному марафоні. А відтак дає шанс так підійти до порогу вічности, щоб  мати право промовити слідом за мандрівним мислителем: «Світ ловив мене, але не спіймав!»

Христос народжується! – Славіте Його!

† Ігор

архиєпископ Харківський і Полтавський

м. Харків

Різдво Христове р. Б. 2019/ 2020

(Переглянуто 70 разів, 1 переглядів сьогодні)